Міцність на розрив
Міцність на розрив, також відома як міцність на розрив або міцність на розрив, означає максимальну напругу на розтяг, яку матеріал може витримати під час випробування на розтяг до моменту його розриву. Це значення напруги зазвичай виражається в МПа (мегапаскалях). Міцність на розтяг є важливим показником здатності матеріалу протистояти пошкодженню при розтягуванні, і він відображає здатність матеріалу зберігати цілісність під дією розтягуючого навантаження.
Під час випробування на розтяг зразок фіксується на машині для випробування на розтяг, а потім поступово прикладається навантаження на розтяг, доки зразок не зруйнується. Під час цього процесу випробувальна машина записуватиме дані про напругу та деформацію зразка. Коли зразок ламається, максимальне значення напруги, зафіксоване випробувальною машиною, є міцністю на розрив матеріалу.
Подовження
Подовження означає відсоток подовженої частини зразка після того, як він розривається під час розтягування до початкової довжини. Подовження є важливим параметром, який вказує на рівномірну або стабільну деформацію матеріалу. Він відображає здатність матеріалу піддаватися пластичній деформації під дією розтягуючого навантаження.
Формула розрахунку подовження така: подовження=(довжина після розриву – вихідна довжина) / початкова довжина × 100%. Під час випробування на розтяг подовження можна розрахувати, вимірявши довжину зразка до та після його розриву.